Ми пишемо і про нас пишуть
Як РЧС-ники їхали в Крим по ...
... по сіль? Можливо, але не просту кухонну, а ту, яка згадується в Святому Письмі, щоби стати "сіллю землі".
Отже, спекотного недільного ранку, в перший день серпня, невеличка група РЧС-ників ступила з потягу на Кримську землю. Що нас тут чекає? Крім того, що будемо мати конференції та єкскурсії мені поки нічого не відомо.
І перша ж екскурсія почалася в Сімферополі. Стомлені та знесилені після тривалого переїзду хлопці та дівчата мріють лише про холодний душ, але наш організатор Паша має дещо інші плани. Починаємо пересуватися вуличками містечка, розглядаємо занедбані вулички. Аж ось маленький парк. Та що це? Велика алея, а вздовж неї з обох сторін лавки - справжні витвори мистецтв (навіть урни ковані та прикрашені)!!! Всі потихеньку почали прокидатись. І це не всі чудеса, які на нас чекали. Пройшовши далі та оглянувши театр, церкви, ми опинились перед мечеттю і були приємно вражені, коли нам запропонували ввійти до середини. Ми ніби потрапили до казкового палацу, тому що в середині було дуже гарно. Імам розповідав нам про правдивість своєї віри, на що наші активісти відреагували досить активно. Бесіда у формі дискусії проходила дуже змістовно. Розішлись всі тихо та мирно.
Проживали ми в будиночку гостинної пані Ані, яка щороку приймає велику кількість християн, в с. Углове, Бахчисарайського району. Конференції мали ми дуже змістовні та цікаві. Адже ми молодь і отримували відповіді на ті питання, які нас давно цікавили.
Організатори Паша, Юля та Оля гарно підготувались та доступно донесли нам важливі теми про зміст діяльності РЧС, про стосунки між хлопцем та дівчиною, про моральні норми, про контрацепцію. Адже живе спілкування набагато більше запам'ятовується, ніж „сухі” начитування. 
Ми настільки зблизилась за всі ці дні, що мали за радість поспілкуватись один з одним. Найбільш прекрасними були стосунки на кухні. Адже готували ми самі собі по черзі, і готували дуже смачно. Хлопці допомагали дівчатам, а деякі хлопці мали навіть кращі навики роботи на кухні, ніж окремі дівчата. Головне що готували весело та дружно.
Найбільше вразила екскурсія до Бахчисараю. Це казкове місто, потрапивши в яке, просто втрачаєш відчуття часу і хочеться забути про все і дивитися лиш на цю старовинну красу. Живописна природа залишила велике враження у наших серцях, а гора Чуфут-Кале зачарувала назавжди. 
Досить дивна гірська архітектура - вбудовані в гори будинки, монаші келії, господарські приміщення. Опинившись в Бахчисараї мимоволі згадуєш фільм про Роксолану, відчуваєш і себе причетним до історичних подій. Особливо це відчувалось у Ханському палаці, атмосфера якого перенесла нас у минуле століття і дала розуміння того, що ремесла розвивались тоді не гірше, ніж сьогодні. Щодня ми мали Службу Божу, яку для нас проводили отці, які проживали у сусідньому будиночку, за що ми їм були безмежно вдячні. Тому що ніщо так не сповнює християнина радістю, як участь у Пресвятій Євхаристії. На недільну Службу ми поїхали в чудове місто Ялту. Маленький Храм стоїть під захистом екзотичних дерев, захищений від палючого сонця з усіх сторін. Отці Домініканці провадили Мессу російською мовою, що нас ненадовго трішки збентежило, та згодом ми підлаштувались і досить гарно переспівували все по-українськи.
Теплі спогади наповнюють серце при згадці про кримське тепле, лагідне море, чистий пісок та про те, як священик з Довбиша підтримував чистоту на пляжі разом зі своєю молоддю, збираючи там сміття. Якби було більше таких свідомих людей, то відпочинок був би набагато приємнішим і кращим. Тому дякуємо щиро за таку роботу. Реколекції - це час пізнання Бога, оточуючих та самого себе. Думаю, що ці реколекції залишили слід не тільки в моєму житті, а й кожного присутнього на них. Кожен зробив висновки для себе про те як жити далі, чи варто берегти себе та своє серце.
Насамкінець хочу сказати, що РЧС – це рух для справжньої християнської молоді, яка усвідомлює всю відповідальність перед Богом за своє життя. І лише та молодь, яка хоче пізнати зможе знайти відповіді на найболючіші питання саме в РЧС. Нам дуже пощастило, що ми маємо можливість належати до Руху Чистих Сердець, адже завдяки ньому ми можемо спілкуватися з близькими по духу людьми і не боятися, що нас хтось засудить чи образить.
Зоя Мусатова
